Естра́дна му́зика — різні форма так званої "розважальної" або "легкої" музики.
Естра́дний орке́стр — умовна назва оркестру, який виконує естрадну музику.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
естрадний — прикметник … Орфографічний словник української мови
концертно-естрадний — прикметник … Орфографічний словник української мови
вар'єте — невідм., с. Естрадний театр легкого жанру, для якого характерні комедійність, іронія, пародія, еротичні елементи, танці … Український тлумачний словник
віа — незм., ч. Естрадний ансамбль, що поєднує виконання музики і спів … Український тлумачний словник
естрадність — ності, ж. Абстр. ім. до естрадний … Український тлумачний словник
імітатор — а, ч. 1) Той, хто імітує кого , що небудь. || Естрадний актор звуконаслідувач. Імітатор пташиного співу. 2) Тренувальний або дослідницький прилад, пристрій і т. ін. для імітації, відтворювання яких небудь явищ, процесів, дій … Український тлумачний словник
канкан — у, ч. Французький естрадний танець із характерним па – високим підняттям ноги … Український тлумачний словник
кек-уок — у, ч. Бально естрадний танець, що виник на початку 20 ст. на основі танцю американських негрів … Український тлумачний словник
куплетист — а, ч. Естрадний артист, який виконує куплети (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
шансоньє — невідм., ч. 1) Французький естрадний співак, виконавець жанрових пісень, часто автор слів і музики до них. 2) Назва збірок пісень і водевілів у Франції у 13 19 ст … Український тлумачний словник
